Список педагогічних працівників

Клеванського ЗДО №2 (ясла-садок),

які підлягають атестації у 2020-2021 навчальному році

Директор:                                                                              Жанна КРИЖОВЕЦЬ

Творчий звіт вихователя ЗДО

Захарчишин Надії Миколаївни

«Люби не себе в професії , а професію в собі,

Коли професія стає сенсом життя – це щастя».

Дошкільна освіта — галузь освіти, яка спрямована на реалізацію навчальних та виховних завдань для дітей дошкільного віку (від народження до шести років). В Україні це обов'язкова первинна складова частина системи безперервної освіти.

Я, Захарчишина працюю вихователем з дітьми молодшої групи у Клеванському ЗДО № 2 (ясла-садок) "Сонечко" з 01.09.2018 року.  Працювати з дітьми дошкільного віку надзвичайно цікаво. Їм все хочеться знати, у них дуже багато запитань, на які вони хочуть отримати відповідь. Плануючи роботу за  Я у Світі. Програма розвитку дитини від народження до шести років.

Освітній процес у дошкільному закладі організовується у розвивальному середовищі, яке утворюється сукупністю природних, предметних, соціальних умов та простором власного "Я" дитини.

Основним напрямком роботи з дітьми молодшого дошкільного віку  є забезпечення їх емоційного комфорту під час перебування у закладі, створення сприятливих умов для їх психічного і фізичного розвитку. Особлива увага надається розвитку сенсорних почуттів. Формування готовності до систематичного навчання та шкільного життя дітей шестирічного віку актуалізується у зв’язку із переходом загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і тривалість навчання. Мотиваційна, емоційно-вольова, комунікативна, фізична підготовка майбутніх першокласників, розвиток пізнавальних психічних процесів і мовлення, прищеплення елементарних навчальних умінь – пріоритетні напрямки роботи з дітьми старшого дошкільного віку.т

Актуальними у освітньому процесі дошкільного закладу залишаються і такі традиційні напрямки, які сприяють здійсненню системного підходу до формування цілісної дитячої особистості: фізичне, розумове, естетичне, моральне, трудове виховання. Пріоритетним питанням у вихованні дітей всіх вікових груп та діяльності дошкільного закладу залишається фізичне виховання. Його успіх залежить від правильної організації режиму дня, рухового, санітарно-гігієнічного режимів, всіх форм роботи з дітьми та інших чинників.

   У роботі використовую, як власні розробки, так і досвід інших педагогів. Використовую ІКТ (комп'ютер, добірка дисків і записів з Інтернету, мультимедійні презентації та навчальні фільми).

Працюю над темою: «Логіко-математичний розвиток дошкільників»

Логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку, за судженнями Баглаєвої Н. І. психолога, педагога в галузі дошкільної освіти – зміни в пізнавальній діяльності дитини, що відбуваються внаслідок розвитку математичних умінь і пов'язаних з ними логічних операцій.

У  міжатестанційний період проводила таку роботу.

Робота з дітьми:

-Виготовлення дидактичних ігор

- Мнемотехніка

- Леп буки

- Дидактичні посібники

«Казкова галявина»

«Тактильні картки»

«Звуковий  годиник»

«Казка мудрості навчає»

Приймала участь у педагогічних радах:

«Розвиток мовленнєвих та комунікативних вмінь та навичок»

«Використання ІКТ в навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу»

«Формування комунікативної компетенції дітей дошкільного віку: метод інтерактивної взаємодії»

«Методи  ознайомлення дітей з художньою літературою»

Брала участь у семінарах:

«Підготовка наочних та дидактичних матеріалів засобами інтеграції»

«Використання методу «наочного-моделювання» в роботі дошкільниками»

«Форми роботи з дитячою книжкою»

Консультації для батьків:

«Теоретичні засоби художньо мовленнєвої діяльності»

«Розвиток мовлення засобами художньої літератури»

«Поради батькам щодо розвитку логіко-математичного мислення дітей дошкільного віку»

«Сім’я, як партнер педагогів у формуванні ціннісних орієнтації дитини»

«Розвиток мовлення дітей»

«Адаптація дитини до садочка»

«Трудове виховання дітей»

Проводила батьківські збори на тему:

«Адаптація  дітей до дитячого садочка»

«Любов до дітей понад усе»

Опрацювала таку літературу:

«Наочне моделювання та методи ТРВЗ», Інструктивно-методичні рекомендації «Щодо організації діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти» у 2019/2020 навчальному році», «Сучасні інноваційні технології дошкільного віку», «Про організацію, заходи для запобігання поширення короно вірусу COVID-19», «Оптимізація освітнього процесу у новому 2020/2021 навчальному році», «STREM – освіта для дошкільнят», «Що таке якісна дошкільна освіта», «Ключові показники якості дошкільної освіти»

Творчий звіт асистента вихователя

Шеремет Олени Василівни 

Дитинство – важливий період людського життя. Діти – найдорожчий скарб кожного народу. Адже все починається з дитинства. Саме в дитинстві формується уявлення про довкілля, накопичуються знання, закладаються основи духовності, моралі, засвоюються правила поведінки майбутньої людини в суспільстві. Тому, саме в цей період батькам та вихователям належить провідна роль у розвитку дитини, в становленні її як особистості.

У своїй роботі я керуюся нормативними документами, а саме:

• Закон України «Про дошкільну освіту»
• «Національною доктриною розвитку освіти»;
• «Базовим Компонентом дошкільної освіти»;
• Базовою програмою розвитку дошкільної освіти «Я у Світі»;
• Методичними рекомендаціями Базової програми розвитку дитини «Я у Світі».

Для підвищення свого фахового рівня поглиблено працювала та вивчала тему «Інклюзивна освіта у закладах дошкільної Освіти». Для цього було опрацьовано ряд таких документів:

1. «Концепція розвитку інклюзивної освіти» мета, завдання, принципи.
2. «Головні завдання інклюзивного навчання в ЗДО».
3. Міністерство освіти і науки України Лист «Щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах»

Відвідувала методичні об’єднання працівників закладів дошкільної освіти Клеванської ОТГ та ресурсного центру на тему: «Аутизм – комплексна психолого-педагогічна допомога та спеціальна реабілітація».

Крім традиційних форм ( педагогічних педрад, семінарів-практикумів, консультацій, відкритих занять) брала участь у конкурсі «Осінній феєрверк», презентації дидактичних посібників з розвитку мовлення: «Родинна квітка», «Що було – що стало», «Склади речення за схемою», «Що зайве?»

Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання. Досягнути позитивних результатів допомагає злагоджена робота всіх фахівців ЗДО, а також батьків дітей з особливими освітніми потребами. У своїй роботі важливу роль приділяю організації життєдіяльності дитини в групі, включення її в освітній процес, побудові стосунків з іншими дітьми. Для цього використовую сюрпризні моменти, різні ігрові прийоми, вправляння, доручення, праця в куточку природи (догляд за кімнатними рослинами, живими об’єктами – рибкою). Роботу з дітьми здійснюю згідно програмових вимог та із впровадженням особливих освітніх потреб дитини, використовуючи при цьому методик та інноваційних технологій, це:

• Музикотерапія;
• Пісочна терапія;
• Лялькотерапія;
• Су-джок терапія.

Освітні завдання – розвивальні, навчальні, виховні – проводжу через основні лінії розвитку дитини.

Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. Одним із важливих засобів розвитку мовлення є розвиток дрібної моторики рук. Прості рухи рук допомагають прибрати напругу не лише із самих рук, але знімають розумову втому, поліпшують вимову багатьох звуків.

Для розвитку дрібної моторики рук проводжу такі ігрові вправи:

• Пальчикова гімнастика для пальців рук;
• Обведення за контуром;
• Ігри з предметами (складання розбірних іграшок);
• Ліплення з пластиліну;
• Малювання пальчиком по піску;
• Нанизування намистин.

Для розвитку мовного дихання проводжу дидактичні вправи на здування з долоні пелюсток, шматочків паперу, кульки вати, прокочування олівців, пускання паперових корабликів у мисці.

Оскільки гра – провідний вид діяльності дошкільників, я виготовила різні дидактичні ігри та посібники: для розвитку дрібної моторики рук з використанням прищіпок: «Сімейка жуків», «Їжачок-хитрячок», «Світлофор», «Кольорова квітка», коробка-контейнер з дрібними мушлями, камінцями, насінням, намистинками.

З метою розвитку логічного мислення, пам’яті, знань з природи рідного краю, кольорів виготовила такі посібники:

• «Склади з частин ціле»;
• «Склади ведмедика, мишку з геометричних фігур»;
• «Кого не вистачає» (знати і називати птахів, що проживають на даній місцевості);
• «Що зображено на картинці?»;
• «Знайди сусіда» (суміжні числа)

Фізичний розвиток: ознайомлюю дитину з чинниками здоров’я, формую вміння як дбати про власне здоров’я,  безпеку свого організму, збагачую руховий досвід дитини, орієнтуючись на її індивідуальні особливості та можливості, сприяю руховій активності, самостійності.

Для закріплення отриманих знань використовую виготовлені дидактичні ігри: «Бачу, чую, відчуваю», «Шкідливо-корисно», «Квітка здоров’я» .

В дошкільному віці закладаються ще й моральні цінності. Культурними формами становлення людської духовності в процесі виховання й освіти є, поряд з дитячими іграми, дитячі казки. Казки формують внутрішній світ дитини, де уявне, створене фантазією, засвоюється і переживається як справжнє.

Виходячи із виховних, навчальних, пізнавальних та розвивальних можливостей казки на інтегрованій основі можливо забезпечити комплексну реалізацію завдань фізичного, розумового, мовленнєвого, трудового, громадянського виховання дитини дошкільного віку. І  в досягненні цих завдань є використання творчості В. Сухомлинського, читання його казок та оповідань.

В своїй роботі над розвитком зв’язного мовлення використовую виготовлені мною мнемо таблиці за творами В.Сухомлинського (1 і 2 частини).

З метою навчання дітей зображувальної діяльності використовую нетрадиційні методи малювання: це і малювання пальчиком, долонею, квачиком, малювання на оргсклі, малювання манкою, штампування.

 Щоб дитина формувалась як цілісна особистість потрібно проводити роботу не лише з дітьми, а й з батьками вихованців. В. Сухомлинський писав: «Моральна риса гарних батьків – це душевна доброта матері і батька, їхнє бажання і вміння робити людям добро». Для цього організовую різні форми роботи: консультації, вечори запитань та відповідей на такі теми: «Речі, які не можна забороняти дитині», «Як готувати руку до письма», «Які казки читати дітям», «Розвиток логіко-математичного мислення у дітей», «Безпека дитини на вулиці».

Брала активну участь в оформленні ігрових майданчиків під час підготовки до нового навчального року.

В подальшому я, як педагог, буду і надалі розвивати свої професійні та особистісні якості, оволодівати інноваційними освітніми методиками та технологіями, активно використовувати та впроваджувати їх у професійному середовищі.

Творчий звіт вчителя-логопеда

Карєвої Богдани Петрівни

Своєчасне оволодіння мовою – основа розумового розвитку дитини, запорука її повноцінного спілкування з навколишнім світом. Правильна, виразна мова дає дитині можливість максимально широко користуватися нею, як засобом спілкування, що сприяє формуванню особистості дитини в цілому. Вся діяльність людини безпосередньо зв’язана з мовою, яка вже починаючи з перших років життя, відповідно впливає на діяльність, змінює її поведінку.

Боротьба за правильну вимову – це одна з важливих форм роботи над загальною культурою мови дітей дошкільного та шкільного віку. Особливо важливою є робота над розвитком усної мови в дошкільний період. Без повноцінного оволодіння мовою,  дитина в майбутньому в школі  не зможе набути міцних і глибоких знань з основ науки. Тому слід усувати все, що може заважати в будь-якій мірі вільному спілкуванню дитини з колективом. Вже в дитячій установі слід створити найсприятливіші умови для розвитку мови дітей, спільно з сім’єю працювати над її розвитком, виправленням недоліків у мовленні. Цим самим створювати належне розвивальне мовленнєве середовище для розвитку інтелекту і підготовки дитини до школи.

Оволодіти граматичною будовою мови означає:

• навчитися правильно вживати різні відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни;
• самостійно будувати прості і складні речення;
• в своїх розповідях граматично правильно змінювати всі слова, що входять в активний словник;
• вправляти дітей у вживанні важких форм знайомих слів;
• поповнювати словниковий запас слів назвами предметів, якостей, дій;
• вчити вживати потрібні за змістом слова при визначенні якості ознак предметів;
• розвивати вміння зв’язно, послідовно і зрозуміло переказувати літературні твори за допомогою вихователя, логопеда;
• складати самостійно розповідь описового чи сюжетного характеру за картиною чи серією сюжетних картин;
• вчити добирати слова з різною тривалістю звучання, слова із заданими звуками.

Різноманітні відхилення мовного розвитку негативно позначаються на сприйманні мови, висловлюванні власних думок, оволодінні знаннями та формуванні особистості дитини, тому дуже важливо в дошкільні роки виправити недоліки звуковимови. Домогтися того, щоб дитина вільно володіла усіма звуками рідної мови. Тільки при цих умовах дитиною буде засвоєна програма дитячого садка. 

Порушення мовлення певною мірою негативно впливає на весь психічний розвиток дитини, позначається на її діяльності, поведінці. Обмеженість мовленнєвого спілкування може впливати на формування особистості дитини, спричинити психічні нашарування, специфічні особливості емоційно-вольової сфери, сприяти розвитку негативних якостей характеру (сором’язливість, невпевненість, замкнутість, негативізм, почуття неповноцінності). Все це негативно впливає на опанування грамоти, успішність загалом.

Аналіз реальної ситуації, що склалася наразі в системі  розвитку дітей дошкільного віку, показав, що кількість дітей, які мають відхилення в мовленнєвому розвитку, постійно зростає. Серед них значну частину становлять діти 5-6-річного віку, які не засвоюють у певний час звуковою стороною мовлення.

Усвідомлення  звукового аспекту мовлення є важливою передумовою успішного оволодіння читанням і письмом. Щоб опанувати грамоту, треба не тільки чути і вміти вимовляти окремі слова й звуки, з яких вони  складаються, а й мати чітке уявлення про звуковий склад слова. Це стосується не тільки дітей, в яких є вади звуковимови, а й дітей з нормальним мовленнєвим розвитком. Їм важко розпізнавати визначений звук у слові без поділу на склади. Якщо взяти   програму  дошкільного закладу «Впевнений старт», діти 5-го року життя в ІІ-півріччі повинні робити звуковий аналіз слів типу «мак», «лак», «рама».  

Навіть діти, які відвідують логопедичні заняття, відчувають труднощі, коли їм пропонують завдання типу придумай слово, що починається на склад «ра». Якщо з одним словом вони справляються, то придумати 3-5 слів викликає труднощі. При цьому формування фонематичних процесів відбувається на кожному  логопедичному занятті, паралельно на заняттях в ЗДО.

Тому я визначила для себе методичну проблему, яка допомогла б мені в роботі з дітьми.

Проблема над якою я  працювала:

Корекційно-розвивальна робота з розвитку та формування мовлення дошкільників.

Підтема: впровадження інноваційної технології

Психокорекційні технології розвитку мовлення.

Арт-терапія

Неможливо  переоцінити значення мови та мовлення в житті людини. Своєчасно сформована мовленнєва компетентність у дошкільному віці – складова цілісної особистості дитини, головна умова майбутнього життєвого успіху , психологічного комфорту. Малюк оволодіває словом передусім для спілкуванням з людьми, що його оточують . Не буде перебільшенням сказати, що несвоєчасно чи неправильно сформоване мовлення позначається на становленні особистості дитини, негативно впливає на її емоційний стан: викликає відчуття неповноцінності,втрати інтересу до навчання,а також зниження мовленнєвої активності дитини, гальмує її розвиток. Тому для отримання бажаного результату на своїх заняттях я намагаюсь створити такий психологічний клімат та атмосферу , які допомагають малятам зняти  напруження  та прискорити й полегшити вирішення основної мети  - усунення вад мовлення. Для вирішення цієї проблеми ,досягнення активізації у мовленнєвих та інших психічних процесіввелику увагу приділяю арттерапії.

Арттерапія - це корекція мовленнєвих, психоматичних, психоемоційних процесів та відхилень в особистісному розвитку дитини за допомогою різних видів мистецтва. Корекційно спрямоване мистецтво є джерелом позитивних емоцій дитини, сприяє зародженню творчих мовленнєвих здібностей,активізує та прискорює корекцію різних порушеь у її розвитку.

На сьогоднішній день арт-терапія в широкому розумінні містить в собі: образотерапію (терапевтичний вплив засобами образотворчого мистецтва), бібліотерапію (терапевтичний вплив читання), казкотерапію (терапевтичний вплив слухання та моделювання казки),музикотерапія, вокалотерапія, драмотерапія, тенцювальна,пісочна, лялько терапія, біоенергопластика. Детальний опис даних напрямків арт-терапії та механізми їх впливу містяться в працях Р.Азовцевої, Бурно, Л.Брусиловського, О.Вознесенської та ін.

Музична терапія

Головна мета музикально терапевтичної діяльності дітей дошкільного й молодшого шкільного віку полягає у наступному:

• Допомога в загальному розвитку;
• Покращення моторики;
• Стимуляція ефективності розумової праці, пізнавальної діялності, розвиток почуттів, уваги, пам’яті .

Логоказка як один з елементів    казкотерапії

Інтерес дітей дошкільного віку до казок загальновідомий . Прості сюжети, повтори подій і слів роблять інтерес у всіх дітей .

Метод казкотерапії є коплексною системою, спрямованою на корекцію мовних порушень, особистісний розвиток дитини і збереження його здоров’я, і дозволяє в рамках казки вирішувати навчальні, корекційні виховні завдання.

Казкотерапія є сильним корекційним засобом для будь-якої дитини дошкільного віку.

Одним з видів інновацій в логопедичній практиці є логоказки .

Логоказка – це цілісний, педагогічний процес,який сприяє розвиткові всіх сторін мови,вихованню моральних якостей, активації психічних процесів (уваги, пам’яті, мислення, уяви) а також підтриманню позитивної мотивації до виконання навчальних завдань. Виконуючи важливі функції, казки є потужним комплексним засобом впливу на дітей:

Функції логоказки:

• Пізнавальна. Через казку дитина знайомиться з навколишнім світом, пізнає його закони, століттями ввібрану людську мудрість, життєвий досвід багатьох поколінь, їх правила і звичаї.
• Виховна. Казка вчить дитину розрізняти добро і зло, вчить душевної чутливості, співчуття, вчить пізнавати світ »серцем».
• Мовна. Діти добре сприймають і запам’ятовують  живу і виразну мову казки, особливо народної, що містять влучні, дотепні епітети, образні порівняння .
• Комунікативна. Казки розвивають здатність дітей до спілкування, розуміння діалогу, сприяють оволодінню «схемою бесіди», засвоєнню засобів невербального спілкування (використання міміки і жестів ).
• Психотерапевтична. Казки вчать дітей вірити в добро і справедливість, вносять в душу маленького слухача спокій і умиротворення, знімають напругу і стрес. Залежно від основної мети, яка вирішується за допомогою  логоказки, їх можна умовно поділити  на:
• Артикуляційні
• Пальчикові
• Фонетичні
• Фонематичні
• Казки,які  сприятимуть розвитку зв’язного мовлення.

МОЇ НАПРАЦЮВАННЯ

Працюючи в Клеванському ЗДО №2 (ясла-садок), щоб досягти бажаних результатів  у своїй педагогічній діяльності вчителя – логопеда, я керуюся такими основними чинниками: методами, засобами, прийомами корекції мовлення дошкільників.

Основні етапи роботи

• Обстеження  вад звуковимови.
• Ознайомлення дитини з арт.апаратом.
• Постановка звука.
• Автоматизація звука в складах,словах,реченнях.
• Диференціація звуків.
• Закріплення в чистомовках,скоромовках,віршах,реченнях.

За роки своєї роботи створила логопедичний куточок, обладнаний  необхідною науково-методичною літературою, дидактичними посібниками та матеріалами з досвіду роботи, а саме:

• Виготовила міні-лепбук «Говоримо правильно»
• Лепбук «Тварини»
• Лепбук «Країна мовлення»
• Д\г : «Збираєм врожай з Копатичем»(ж)
• «Збери ягоди в кошик»(С-Ш)
• «Курка з курчатами»(С-Ш,З-Ж,Л-Р)
• «Веселий потяг»
• «Готуємо запаси на зиму»(З-Ж,Л-Р,С-Ш)
• «Мої перші речення»
• «Пори року»
• «Кватира»
• «Диференціація звуків С-Ш»
• Гриби для їжачка»
• «Упіймай останній звук»
• Мнемотаблиці для переказу казок
• Роздатковий матеріал (розповідь за картиною)
• Дидактичний матеріал для автоматизації та диференціації свистячих і шиплячих звуків в скоромовках з використання мнемоністичних засобів.
• Розроблені чистомовки ,скоромовки на теми: «Овочі»,»Фрукти» «Ягоди»
• Фонетичні зарядки
• Вправи на розвиток фізіологічного дихання.
• Дихальна гімнастика»Машенька»
• Альбом для обстеження вад звуковимови за Г.Й.Блінова.
• Практичний демонстраційний матеріал «Вимовляйчик»
• Альбоом А.Я. Малярчук для виправлення вад мовлення (свистячі,шиплячі,сонорні)
• Логоказки на звук (С-З)
• Логоказка (диференціація звуків с-ш)за казкою «Снігова королева»
• «Мовленнєві скарбнички» (свистячі,шиплячі.сонорні звуки).

        взаємодія вчителя логопеда та    вихователів груп

Протягом моєї логопедичної діяльності систематично проводилась робота по взаємодії з батьками та педагогами, відповідно до розробленого перспективного плану. У своїй роботі використовувала різні методи і форми організації спільної діяльності: збори, пам’ятки,майстер-класи,семінари –практикуми, консультації. У свою чергу педагоги та батьки охоче йшли на контакт і намагалися брати участь у всіх спільних заходах групи та ЗДО.

Провела такі майстер-класи:

• Майстер –клас «Методика малювання Ебру»;
• Майстер-клас «Говоримо правильно»;
• Майстер-клас «Фітотерапія нетрадиційний прийом корекційної роботи з дітьми логопатами»;
• Памятка для батьків «Артикуляційна гімнстика»;
• «Автоматизація звука (з),(с),(л)».

Консультації:

«Розвиток мови дітей старшого дошкільного віку.»

«Ознайомлення з вадами мовлення дітей дошкільного віку .»

«Мова ваших дітей».

«Фактори,що впливають на розвиток мовного дихання.»

«Дитина до школи повинна вміти»

«Як допомогти дитині оволодіти навичками звукового аналізу слів»

«Моторика і мова»

Брала активну участь у житті ЗДО №2(ясла-садок). Взяла участь у засіданні онлайн-майстерні фахівців інклюзивної освіти з теми «Діагностичний підхід  у розумінні потреб дитини із затримкою психічного розвитку». Опрацювала літературу С.В. Тищенко «Методи емоційного стимулювання вчителя-логопеда в роботі з батьками». Статтю по темі: «Розвиток зв’язного мовлення у дітей із ЗПР 3 РІВНЯ», «Формування життєвої компетентності дошкільників», «Порушення зв’язного мовлення у дітей та шляхи корекції.

Пройшла курси з підвищення кваліфікації у інституті післядипломної освіти з 01.02.-04.02 та з 29.03.-01.04.21рр.

Створила презентації :

• «Говоримо правильно звук л,р»
• «Звук Ц»
• «Умілі рученята»
• «Буква заблукала»
• «Вірші у мнемотаблицях»
• «Поради батькам»
• «Мовленнєві Центри Верніке і Брока. Консультація для батьків»
• «Тварини за парканом»
• «Пригоди з гномами»
• «Тварини»

Також проводила відкритті заняття з розвитку молення з елементами казкотерапії, піскотерапії,су-джок терапії, фітотерапії,музикотерапії та з елементами малювання за методикою Ебру.

Керівник закладу, Крижовець Ж.Ю. постійно  допомагала та створювала сприятливі умови для проведення різних заходів з батьками та педагогами.

Надалі у своїй роботі з дітьми, буду старатися всебічно розвиватись та поповнювати логопедичний куточок різними цікавинками для дітей.