Організаційно-педагогічна робота
МЕТОДИЧНІ
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
«Фізкультурно-оздоровча роботи в закладі»
Підготувала
інструктор з
фізкультури
Яцук В.В.
Грудень 2020 року
Форми роботи з фізичного виховання та організації
рухової активності у повсякденному житті
Педагоги дошкільного навчального закладу мають спонукати дітей до рухової діяльності, регулювати активність, схвалювати намагання виявляти самостійність, вольові зусилля. При цьому важливо враховувати руховий досвід кожної дитини, притаманний їй темп, рівень рухливості, природні можливості та здібності. У межах активного рухового режиму щоденний обсяг рухової активності становить до 3-х годин для дітей раннього віку, 3-4 години для молодшого дошкільного віку, 4-5 годин — для старших дошкільників. Важливий складник життєдіяльності дітей — прогулянки.
Неодмінна умова їх проведення — збалансування дорослими програмових вимог з бажаннями вихованців. Зміст роботи в ході прогулянок залежить від погоди, освітніх завдань, загальної атмосфери в групі, настрою та інтересів дітей тощо.
На прогулянках тривалість фізичних вправ та рухливих ігор для дітей раннього віку становить 20-35 хв, молодшого — 35-45 хв, старшого — 45-60 хв. Рухову активність дітей варто знижувати наприкінці прогулянки (за 10-15 хв до її закінчення), щоб забезпечити спокійний перехід до іншого режимного моменту.
Враховуючи провідну роль ігрової діяльності в особистісному зростанні дітей, значне місце під час організації рухового режиму відводиться рухливим іграм. При їх доборі враховуються такі чинники: вік дітей, пора року, погодні та природні умови, місце ігор протягом дня, наявність необхідного фізкультурного обладнання та інвентарю.
Рухливі ігри включаються до різних форм роботи з дітьми (занять, свят, розваг, походів тощо) після їх попереднього розучування.
Їх проводять в усіх вікових групах щодня: під час ранкового прийому (одна-дві гри малої і середньої рухливості), на прогулянках(дві-три гри малої, середньої та високої рухливості), ввечері пропонується одна-дві гри середньої та малої рухливості. Усього протягом дня проводиться 5-6 рухливих ігор, а влітку— шість-сім.
Протягом дня слід проводити рухливі ігри різних видів: сюжетні й безсюжетні, ігри змагального типу, з елементами спортивних ігор (баскетбол, футбол, городки, бадмінтон, настільний теніс, хокей з м'ячем і шайбою) та спортивних вправ (їзда на велосипеді, катання на санчатах, ковзанах, ходьба на лижах), забав (серсо, кільцекид, кеглі) тощо. Навчання елементів більшості спортивних ігор і вправ спортивного характеру здійснюється на заняттях з фізичної культури, а закріплення — на прогулянках.
Фізичні вправи на прогулянках — один з основних засобів фізичного розвитку дітей. Завдяки їм формуються навички життєво важливих рухів (ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння тощо), розвиваються фізичні якості (сила, спритність, швидкість, витривалість, координація рухів, гнучкість).
Фізичні вправи також широко використовуються в різноманітних організаційних формах (ранкова гімнастика, заняття з фізичної культури, рухливі ігри тощо).
Ранкова гімнастика — обов'язкова складова організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м'язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.
Головна вимога до гімнастики у літній період - проведення її на свіжому повітрі, а взимку - у добре провітреному приміщенні. Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має бути легким.
Добір вправ у комплексі визначається з урахуванням можливостей і стану здоров'я дітей певного віку, їхніх індивідуальних особливостей. Вправи повинні бути прості та доступні для виконання, доцільно включати в біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м’язів. Тривалість ранкової гімнастики: для дітей раннього віку — 4-5 хв, молодшого дошкільного віку — від 6 до 9хв, старшого — 8-12 хв. Комплекси ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури; діють 2 тижні з ускладненням на другому.
Протягом року вже знайомі комплекси періодично повторюються, збільшується навантаження за рахунок урізноманітнення вправ, підвищення інтенсивності виконання.
Гімнастика після денного сну проводиться після поступового підйому дітей у спальній, групових кімнатах або залі. Комплекс такої гімнастики включає загально-розвивальні вправи на різні м'язові групи із зміною вихідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість від 6 до 9 хв залежно від віку дітей.
Фізкультурні паузи (динамічні перерви) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та організованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей через використання нескладних рухливих вправ. Їх тривалість — 5-10 хв.
Фізкультурні хвилинки проводяться під час організованих занять у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлюваність дітей і відновити їхню працездатність для подальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюється 4-6 разів. Їхня тривалість 1-2хв.
Загартувальні процедури —система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров'я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища. У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні. До повсякденних належать: відповідний температурний режим, застосування широкої аерації, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла.
Спеціальні загартувальні процедури — повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм. Проводяться й інші загартувальні (ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо) та спеціальні лікувально-профілактичні процедури (фітерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо), які включають до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров'я і самопочуття дітей.
Фізкультурні свята проводяться двічі-тричі на рік, починаючи з молодшого дошкільного віку. Оптимальна тривалість заходу для дітей цього віку — 40-50 хв, старшого віку — 50-60 хв. Фізкультурні свята організовуються в першій чи другій половині дня, в музичній чи фізкультурній залі, на майданчику, в басейні тощо. Якщо свято проводиться у приміщенні, необхідно подбати організацію повноцінної прогулянки у цей день.
Активна рухова діяльність усіх дітей, забезпечення участі кожного з них, створення піднесеного настрою під час фізкультурного свята — найважливіша мета ходу. Важливо не перетворювати його на розважальне видовище для дорослих, а також не відлучати від участі у святі дітей, які пропустили підготовку до нього з певних причин, малоактивних і невпевнених.
Під час підготовки до фізкультурного свята необхідно розробити сценарій, розподілити обов'язки щодо оформлення місця проведення, підготувати музичний супровід, атрибутику, костюми, призи і нагороди тощо. При розробці сценарію особлива увага приділяється сюрпризним моментам, показовим номерам, церемонії урочистого відкриття і закриття свята, підбиттю підсумків, врученню призів і подарунків.
Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і здійснюється впродовж усього освітнього процесу (на музичних, фізкультурних заняттях, під час ранкової гімнастики, ігор, самостійної рухової діяльності, індивідуальної роботи тощо). Неприпустимими є багаторазові масові репетиції повного ходу свята.
Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з раннього віку (3-й рік життя) один-два рази на місяць, переважно у другій половині дня. Тривалість фізкультурних розваг для дітей раннього віку — 15-20 хв, молодшого — 20-35 хв, старшого віку — 35-40 хв. Місцем їх проведення може бути фізкультурна чи музична зала, групова кімната, фізкультурний чи ігровий майданчик, лісова або паркова галявина, берег водоймища тощо. Обов'язковим є участь кожної дитини в розвазі. Щоб забезпечити оптимальні фізичні, психічні, емоційні і навантаження, плануючи розваги передбачається раціональне чергування ігор із різними ступенями навантаження, колективних, масових — з іграми підгрупами чи індивідуальними (конкурси, атракціони), складніших правилами, руховими завданнями ігор — з простішими, розважального характеру. У фізкультурних розвагах для дітей старшого дошкільного віку можуть переважати естафети, конкурси, атракціони, а також використовуватися ігри та вправи спортивного характеру.
Дні здоров'я організовуються один раз на місяць, починаючи з 3-го року життя. Цей день насичується різноманітними формами: загартувальні та лікувально-профілактичні процедури, дитячий туризм, фізкультурне свято або розвага, самостійна рухова діяльність, рухливі ігри на прогулянках, фізкультурні заняття тощо. Більшість з них бажано проводити на свіжому повітрі.
У день здоров'я вся освітня робота пов'язується з темою здоров'я та здорового способу життя (бесіди, читання художньої літератури, ігрова, пізнавальна, трудова, самостійна художня діяльність тощо). Програма дня здоров'я передбачає як загальні для всього дошкільного закладу заходи, так і розраховані на кожну вікову групу.
Тижні фізкультури організовуються так як і дні здоров’я, проводяться щоквартально. Програма розраховується на кілька днів.
Самостійна рухова діяльність як форма активізації рухового режиму проводиться з дітьми щодня під час ранкового прийому, денної та вечірньої прогулянок тощо. Вона може розгортатися як у приміщенні, так і на майданчику.
Організовуючи самостійну рухову діяльність, слід враховувати індивідуальні особливості здоров'я і фізичний розвиток, функціональні можливості організму конкретної дитини. Неодмінні умови: систематична попередня робота з дітьми з метою формування у них необхідного рухового досвіду, врахування рівня фізичної підготовки, обізнаності про техніку виконання рухів, правил рухливих ігор та способів взаємодії між учасниками, призначення і використання фізкультурного й спортивного інвентарю, обладнання тощо; створення предметного оточення, яке б спонукало дітей до рухової діяльності, конкретизувало її зміст, забезпечувало динамічну зміну самостійних занять вправами та іграми залежно від інтересу, бажань, задумів вихованців. Доцільно періодично змінювати пропонований набір обладнання та інвентарю, вносити нові компоненти до предметного оточення, забезпечити дітям можливість вільного доступу до обраних предметів та використання їх у самостійній руховій діяльності, не заважаючи іншим дітям. Під час самостійної рухової діяльності дошкільнят педагоги мають передбачити застосування прийомів, які б сприяли її розгортанню, надавали їй організаційної стрункості й змістовності (наприклад: допомогти дітям з'ясувати задум діяльності, вибрати вправи чи ігри, потрібний інвентар, підготувати місце для самостійних рухів тощо). Щоб забезпечити оптимальні фізичні навантаження, важливо чергувати самостійні рухові дії дітей за видом чи способом руху, ступенем навантажень та активні рухи з короткочасним відпочинком, мотивуючи вчасну зміну динамічних занять і статичних положень.
Індивідуальна робота з фізичного виховання проводиться у вільний час, відведений для самостійної діяльності дітей, індивідуально або з підгрупами по двоє-четверо дітей. Мета — ознайомлення, поглиблене розучування і закріплення навичок їх виконання, усунення відставань у розвитку фізичних якостей. Враховуючи стан здоров'я, фізичний розвиток, підготовленість та інтереси дітей, педагог визначає мету індивідуальної роботи, добірку потрібного обладнання, інвентарю.
Заняття
Заняття розглядаються як цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності з фізичної культури та формування основ здорового способу життя. Вони дають змогу систематично, послідовно формувати, закріплювати й удосконалювати рухові вміння та навички, розвивати фізичні якості, давати дітям спеціальні знання та прищеплювати потребу в повсякденних заняттях фізичною культурою, оптимізувати рухову діяльність.
Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться, починаючи з третього року життя. Тривалість занять для дітей раннього віку — 15-20хв, молодшого — 20-30 хв, старшого — 30-40 хв.
Тривалість частин заняття (вступної, підготовчої, основної і заключної) та обсяг матеріалу не постійні, вони змінюються залежно від освітніх завдань, умов проведення заняття. Обов'язкові умови проведення занять з фізичної культури: вологе прибирання зали, провітрювання приміщення, підготовка фізкультурного обладнання та інвентарю. Обладнання та інвентар мають бути безпечними у використанні, естетично привабливими та відповідати віку вихованцям за розмірами, вагою тощо. Одяг та взуття дітей добираються з урахуванням місця проведення занять і пори року.
Створення умов для фізичного виховання дітей
Ефективність проведення занять з фізичної культури, рухливих ігор, вправ спортивного характеру, самостійного виконання дитиною рухів залежить від створення відповідних умов у приміщенні та на майданчику. Керівництво дошкільним закладом повинно забезпечити правильний підбір фізкультурного обладнання і розмістити його у групових кімнатах, фізкультурному залі та на майданчику. Воно має відповідати педагогічним, гігієнічним, естетичним вимогам та анатомо-фізіологічним особливостям дітей різних вікових груп.
Головна вимога до фізкультурного обладнання – забезпечення безпеки під час виконання вправ, виключення можливості дитячого травматизму та нещасних випадків. Потрібно систематично стежити за міцністю кріплення гімнастичного обладнання та за правильною обробкою дерев’яних приладів (гімнастична стінка, лави, драбинки, дошки та ін.). Вони повинні бути добре відполіровані, а металеве обладнання відшліфоване та з закругленими кутами. Якість обладнання, їх стійкість та міцність перевіряються вихователем перед початком занять з фізичної культури.
У дошкільних групах рекомендується обладнати для дітей «фізкультурний куточок»: гімнастична стінка, канат, мотузяна драбинка, гімнастична лава, ребриста дошка, навісна драбинка та дошка.
У групах повинні бути навісні мішені та баскетбольні кільця для метання м’ячів. Дрібний фізкультурний інвентар: обручі, м’ячі різних розмірів, гімнастичні палиці, скакалки, торбинки з піском та ін. у достатній кількості. Він використовується для виконання загальнорозвиваючих вправ, у рухливих іграх та для самостійної рухової діяльності дошкільнят.
КОНСУЛЬТАЦІЯ
для вихователів:
"Модель фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному закладі"
Підготувала
інструктор з фізкультури
Яцук В.В.
«Турбота про здоров̕ я – це важливий труд вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.»
В.О.Сухомлинський
У дошкільному дитинстві закладаються основи здоров`я, виховуються основні риси особистості людини. Міцне здоров’я – важливе підґрунтя успішного всебічного розвитку дитини і розкриття її особистісного потенціалу. Саме тому принцип оздоровчої спрямованості навчально-виховного процесу виокремлюється як один із стратегічних у сучасній системі дошкільної освіти.
Відповідно до законів України «Про дошкільну освіту», «Про фізичну культуру» одним із пріоритетних напрямків освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах залишається фізичне виховання та оздоровлення дітей. Основна мета фізкультурно-оздоровчої роботи – охорона та зміцнення здоров’я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму, покращення його працездатності; своєчасне формування у малюків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей і забезпечення належного рівня фізичної підготовленості; виховання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.
Основою системи фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному закладі є руховий режим як сукупність різних засобів та організаційних форм роботи з дітьми, які раціонально поєднуються і послідовно використовуються залежно від віку дітей, місця в режимі дня, сезону.
Робота дошкільного навчального закладу в цілому спрямовується на підтримку, збереження та розвиток здорового способу життя дитини дошкільного віку.
Сучасні підходи до організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ
Пріоритетний напрям освітньо-виховноі роботи у нашому дошкільному навчальному закладі — організація фізкультурно-оздоровчої роботи, що органічно пов’язана з активною руховою діяльністю дітей та має на меті забезпечити оптимальний стан їхнього здоров’я, успішний фізичний розвиток, подолання гіподинамії, формування рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей та формування інтересу до різних видів рухової діяльності.
Ця робота спрямовуєтья на виявлення резервів повноцінного фізичного розвитку дітей та формування основ здорового способу життя. Для цього система фізичного виховання дітей володіє багатим арсеналом різноманітних фізкультурно-оздоровчих засобів. Чим різноманітніші засоби виховного впливу на дітей використовуємо в своїй роботі, тим динамічнішим є перебіг процесу фізичного розвитку дошкільнят.
Основні показники фізичного здоров’я дитини — загартованість організму (ступінь розвитку адаптивних можливостей організму проти негативних змін навколишнього середовища); повноцінний фізичний розвиток; рівень рухової підготовленості; розвиток фізичних якостей та тренованість організму.
Передумови збереження здоров’я дитини:
Гуманістична спрямованість освітньо-виховного процесу: повага до дитини, віра в її можливості, відсутність критиканства, об’єктивно-оптимістичний аналіз досягнень вихованця.
Встановлення доброзичливих стосунків: водночас поєднання доброзичливого ставлення педагога з об’єктивною вимогливістю. Урахування базових можливостей дитини та результативності її здобутків.
Надання кожній дитині можливості почуватися щасливою.
Забезпечення оптимальної реалізації особистісного потенціалу кожної дитини (зникає елемент невдоволення через неуспішність).
Застосування особистісно значущих способів діяльності, завдань різних видів та рівнів.
Особистісна налаштованість працівників дошкільного навчального закладу і батьків на збереження здоров’я малюків як основного елементу загальнолюдської культури.
Забезпечення оптимальної активної життєдіяльності дітей.
Усвідомлення дорослими того незаперечного факту, що навчають не лише ті норми і правила, які ми озвучуємо, а й наше поводження в повсякденному житті. Саме наша поведінка щодня, щохвилини є яскравим прикладом для наслідування.
Здоровий спосіб життя має бути не лише засобом досягнення міцного здоров’я, а нормою щоденного життя.
Головні аспекти здоров’язбережувальної роботи
Оздоровчий аспект виховання має на меті вибір доцільного змісту, що відповідає потребам безпечної життєдіяльності дітей, адже знати — означає усвідомлювати правила оздоровчої та безпечної поведінки, а вміти — володіти сформованою системою поведінкових навичок.
Щодо виховного впливу на усвідомлення дітьми чинників здоров’я, засвоєння ними основ культури здоров’я, то тут дуже важливо, щоб освітній зміст відповідав вікові дітей, їхнім потребам, інтересам та можливостям.
Інформаційний компонент дошкільної освіти має бути виваженим, відповідати психічному розвитку дітей та забезпечувати формування їхньої компетентності у сфері зміцнення здоров’я, фізичного розвитку.
Пріоритетні напрями фізкультурно-оздоровчої та валеологічної роботи у дошкільному закладі:
учити дітей дбати про своє здоров’я;
розвивати потребу в щоденній руховій діяльності;
розвивати фізичні якості, формувати навички володіння основними рухами та руховими діями;
підтримувати у дітей інтерес до різних видів спорту, занять фізкультурою, плаванням;
забезпечувати взаємодію педагогів, медичних працівників та батьків у питаннях зміцнення психічного, фізичного здоровя дітей та формування у них здорового способу життя.
Виховання потреби у здоровому способі життя
Роботу з виховання потреби у дотриманні здорового способу життя необхідно здійснювати за такими напрямами:
прищеплювання стійких культурно-гігієнічних навичок;
розвиток уявлень про будову власного тіла, призначення органів;
навчання догляду за власним тілом, формування навичок надання першої долікарської допомоги;
формування уявлень про те, що корисно і що шкідливо для здоров’я;
формування потреби щодня займатися фізичними вправами.
Модель фізкультурно-оздоровчої та валеологічної роботи в днз
1. Щоденне ведення картки здоров'я кожної дитини (ранковий фільтр, який дає можливість не допустити в групу дітей з ознаками захворювання; індивідуальні бесіди з батьками про самопочуття їхніх дітей тощо).
2. Чітке дотримання режиму дня, який забезпечує нормальний фізичний і психічний розвиток дитини, сприяє зміцненню її здоров'я, підтриманню оптимального рівня фізичної та розумової працездатності.
3. Щоденне наскрізне провітрювання групової кімнати і спальні (у відсутності дітей 1-2 рази на день), одностороннє провітрювання всього приміщення (при дітях).
4. Рухливі ігри на розвиток різних основних рухів дітей (до 8-10 ігор на день).
5. Вологе прибирання приміщення (до прийому дітей, до заняття, між заняттями, після прийому їжі, перед сном).
6. Щоденна ранкова гімнастика на свіжому повітрі з елементами дихальної та коригувальної (в холодну пору року - в спортивному залі).
7. Оздоровчий дозований біг на свіжому повітрі (в години ранкового прийому чи на прогулянці) з метою покращення газообміну, зміцнення м'язів та кісток, покращення роботи всіх внутрішніх органів (з середньої групи - 2рази на тиждень протягом 3-4 хв).
8. Оздоровча дозована ходьба в середньому темпі (І молодша група - щоденно до 15 хв на відстань 300 і більше метрів; ІІ молодша група - старша група - 3 рази на тиждень (в кінці прогулянки) до 30 хв на відстань до 2000м).
9. Щоденні заняття з фізичної культури у всіх вікових групах ( 2 заняття/тиждень - у фізкультурному залі, 3 заняття/тиждень - на свіжому повітрі).
10. Фізкультхвилинки (під час малорухливих занять) з метою попередження дитячої перевтоми та поновлення працездатності (середня - старша групи: 3-4 вправи, 4-6 повторень протягом 1-2 хвилин).
11. Фізкультпаузи між заняттями, на яких переважає розумове навантаження (крім фізкультури та музики): молодші групи - протягом 5-7 хв; середня група -7-8 хв; старший дошкільний вік - 8-10хв).
12. Пішохідні переходи ( під час першої прогулянки) за межі дитячого садка у середньому темпі (1р/тиждень)- з ІІ молодшої групи.
13. Щоденні прогулянки на свіжому повітрі у різні пори року (прогулянки не проводяться при температурі повітря нижче - 16* С або швидкості руху повітря понад 7 м\сек). Діти мають гуляти на свіжому повітрі не менше 3-4 год на день.
Забезпечення обсягу рухової діяльності дітей протягом дня (І молодша група -70-140 хв; ІІ молодша група - 3-4год; середня група - до 4 год 20 хв; старша група - до 4,5 год).
14.Забезпечення активної рухової діяльності дітей на прогулянках (І молодша група - 30-35 хв; ІІ молодша група - 35-40 хв; середня група - 40-45 хв; старша група - 45-50 хв).
15. Валеохвилинки (до 5 хв - молодший дошкільний вік; до7 хв - середній дошкільний вік; до 10 хв - старший дошкільний вік).
16. Заняття з основ здорового способу життя та норм безпечної поведінки дитини (2рази на місяць - в усіх вікових групах).
17. Фізкультурні комплекси на свіжому повітрі (2рази на тиждень у всіх групах): загальнорозвивальні вправи, ігри та вправи спортивного характеру, основні рухи, ігри-змагання, ігри-естафети тощо.
18. Раціональний одяг дітей в приміщенні та на прогулянці у відповідності з погодніми умовами, з метою попередження перегрівання дитячого організму і профілактики захворювань.
19. Здійснення медико-педагогічного контролю на заняттях з фізкультури та ранковій гімнастиці, з метою запобігання дитячої перевтоми, забезпечення нормального навантаження на дітей та збільшення моторної щільності заняття: ІІ молодша група - 60-65%; середня група - 65-70%; старша група -70-75%, підготовча до школи група - 75-80%.
20. Здійснення раціонального збалансованого харчування дітей.
21. Виховання культурно-гігієнічних навичок та культури поведінки дітей протягом дня.
22. Організація гігієнічної гімнастики (гімнастики пробудження) після денного сну в поєднанні із загартувальними процедурами та коригувальними вправами.
23. Організація спеціальних загартовувальних процедур, спрямованих на підвищення опору організму дитини до негативних факторів зовнішнього середовища:
· контрастні повітряні ванни з різницею кімнатних температур між спальнею і груповою, включаючи ходьбу босоніж в 4-5 переходів із спальні в групову і назад:
| Група | Температура повітря в групових кімнатах | Температура повітря у спальні |
| І молодша група | +21* С - +22* С | +19* С - +21*С |
| ІІ молодша група | +21* С - +23* С | +19* С - +21*С |
| середня-старша групи | +19* С - +21* С | +19* С - +21*С |
· сухе розтирання тіла махровими рукавичками протягом 1,5-2 хв (з ІІ молодшої групи) у такій послідовності:
- 1 тиждень - розтирається передня частина рук від пальців до передпліччя), шия (від підборіддя до грудей);
- 2 тиждень - живіт, спина (за рухом стрілки годинника);
- 3 тиждень - нижні кінцівки (від пальців до центру);
- 4 тиждень і далі - розтирання всього тіла.
· вологе обтирання всього тіла махровою рукавичкою після 2-3 недільного сухого обтирання у тій же послідовності, що й при сухому обтиранні (з молодшої групи при початковій температурі води для обтирання +32...+33*С, яка знижується кожні 2-3 дні на 1*С та доводиться до +22... +25*С);
· контрастне обливання стоп ніг в поєднанні з повітряними ваннами: температура води для здорових дітей +34* С... +20* С... +34* С...+20* С; (з раннього віку); для ослаблених - +36* С... +22* С... +36* С ... +22* С...+36* С.
· обливання ніг водою, температура якої поступово знижується з +30* С до +18* С (+16 С) через кожні 1-2 дні на 1* С (з раннього віку);
· сонячні ванни влітку (починаючи з 4-5 хв і поступово доводячи до 20 хв, щоденно збільшуючи перебування дитини на сонці на 2 хв довше);
· комплексне загартування з використанням: ребристої дошки, сольової доріжки, ванночки з теплою водою і галькою діаметром до 1см (початкова температура води +40* С, яка знижується через 1-2 дні до +20* С), сухого килимка (з наступним розтиранням стоп ніг сухим рушником);
· вмивання і миття рук до передпліччя прохолодною водою (3-4 рази на день);
· полоскання порожнини рота водою з-під крана (3-4 рази на день у всіх вікових групах);
· крапковий самомасаж рефлексогенних зон для профілактики ГРЗ та зняття перевтоми (3-4 рази на день);
· щіточковий масаж в комплексі з коригувальними вправами перед гігієнічною гімнастикою протягом 5-7 хв (з середньої групи);
· полоскання горла відварами трав (20 г на 1 л води), йодованим розчином (5-6 крапель на 1л води),содовим розчином (4ч/л соди на 1 л води), сольовим розчином (50 г солі на 1л води), прохолодною водою з метою профілактики ГРЗ, аденовірусної інфекції (чергуючи через тиждень, починаючи з середньої групи).
24. Нетрадиційні методи оздоровлення дошкільників:
· сеанси ароматерапії, що сприяють санації носоглотки та бронхів, поліпшують настрій дітей (м'ята, ромашка, шавлія, лаванда...);
приймання фіточаїв, в основі яких цілющі лікарські рослини (м'ята, шипшина, липа, звіробій, ромашка, шавлія, евкаліпт...);
· приймання вітамінних напоїв (чорна смородина, малина, шипшина, горобина, лимон, мед, брусниця, м'ята,калина, календула...);
· гімнастика для очей (з ІІ молодшої групи);
· ігри-медитації на розслаблення та врівноваження дитячої нервової системи, знімання перевтоми, активізацію позитивних емоцій, створення відчуття душевного комфорту, формування перших навичок психічної саморегуляції (протягом дня, не раніше як через 1 годину після їжі);
· посилене вживання фітонцидів (часнику і цибулі) як у дитячому садку, так і вдома, з метою зниження захворюваності в період епідемій;
· пальчикова гімнастика для стимулювання розумової активності (з І молодшої групи);
· вживання антиструміну протягом 10 днів (при відсутності його в ДНЗ обов'язковий прийом вдома);
· прийом очисних салатів для очищення організму дитини від шлакових речовин, підвищення оптимальної роботи шлунково-кишкового тракту, вироблення шлункового соку з допомогою клітчатки (капуста, морква, солодкий перець, буряк, чорна редька, хрін, кріп...), за 15 хв до прийому їжі, по 1столовій ложці;
· самомасаж вушних раковин та стопи в ранні періоди захворювання для підвищення захисних функцій організму;
· ходьба босоніж по росяній траві, глині, калюжах, вологому піску, підлозі тощо;
· забезпечення оздоровчої роботи з дітьми, які повернулися після хвороби:
- збільшення тривалості денного сну;
- ощадливий режим дня;
- посилене харчування з додатковим введенням вітамінів (в ДНЗ і вдома);
- організація дієтичного харчування (за приписом лікаря);
- посилений контроль за станом здоров'я дитини, увага до її поведінки (не допускається перевтома дитини);
- зменшення фізичного навантаження (в 2-3 рази), звільнення (або часткове звільнення) від основних рухів, які потребують посиленого фізичного навантаження;
- дотримання строків відновлення навантаження на дітей після тих чи інших перенесених хвороб;
- поступове збільшення часу перебування дитини на свіжому повітрі;
- лікувально-оздоровчі заходи за призначенням лікаря тощо.
25. Організація п'ятихвилинок старшою медсестрою з інформацією про стан здоров'я кожної дитини в групі, надання рекомендацій щодо організації роботи з ослабленими дітьми.
26. Організація неспецифічної профілактики ГРЗ (восени та навесні):
· щоденне кварцування групових приміщень бактерицидними лампами протягом 10-15 хв з наступним провітрюванням (у відсутність дітей);
· прийом екстракту елеутерококу в умовах дошкільного закладу і вдома (по 1 краплі на рік життя дитини);
· проведення фізпроцедур за призначенням лікаря тощо.
28. Широка роз'яснювальна пропаганда серед батьків, анкетування (2р/рік) з метою збору анамнезу та надання допомоги по здійсненню профілактично- оздоровчої роботи з дітьми (цілорічно).
29. Висвітлення актуальних проблем з питань профілактично-оздоровчої роботи через батьківські куточки (матеріали змінюються щомісячно), папки-пересувки, ширми під рубрикою "Коли дитина грається, її здоров'я усміхається".
30. Забезпечення наступності в роботі ДНЗ і школи, ДНЗ і сім'ї в організації і забезпеченні профілактично-оздоровчої роботи з дітьми.
31. Індивідуальна робота з фізичного виховання (щоденно у відведений режимом дня час для самостійної рухової діяльності дітей) з 1 дитиною чи з підгрупами по 2-4 дітей.
КОНСУЛЬТАЦІЯ
для педагогів:
«Фізкультурно-оздоровча робота в закладі»
Підготувала
директор
Крижовець Ж.Ю.
Одне із основних завдань, визначених Законом України «Про дошкільну освіту» – збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини.
Показниками фізичного здоров’я дитини є рівень морфофізіологічного розвитку (нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо- та біометричними показниками (довжина, маса тіла, об’єм грудної клітки, робота серця, дихання, опорно-руховий апарат, постава, стан шкіри, гострота зору, нюху, слуху, смаку тощо).Показники психічного здоров’я – рівень розвитку психічних процесів (відчуття, сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення, мовлення, воля), емоційної сфери, збалансованих психічних станів, умінь свідомо керувати своєю поведінкою, адекватно реагувати на зовнішні й внутрішні подразники, регулювати відносини із соціальним, природним, предметним середовищем та власним „Я”.
Показники духовного здоров’я – врівноважене спілкування з однолітками та іншими дітьми, дорослими людьми, швидка адаптація до середовища, спрямованість на суспільно-корисну справу, культура користування матеріальними благами.
Умовами цілісного розвитку дитини є використання в дошкільних навчальних закладах здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, які реалізуються комплексно через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогом та вихованцями, самими дітьми.
У процесі життєдіяльності дітей у дошкільних навчальних закладах використовується комплекс різних засобів: фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму), природне середовище (повітря, сонце, вода), гігієнічні чинники (режим харчування, сну, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання тощо).
Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільних закладів знаходять місце інші, наприклад: фітбол-гімнастика – вправи з використанням м’яча, що має певні властивості (розмір, колір, запах, пружність), які застосовуються з оздоровчою метою; стретчинг – система вправ, заснована на статичних розтягненнях м’язів тіла і хребта, яка дає змогу запобігати порушенню постави, має оздоровчий вплив на весь організм, допомагає активізувати його захисні сили.
З метою повноцінного фізичного розвитку дітей дошкільний навчальний заклад забезпечує проведення фізкультурно-оздоровчої роботи, організацію рухової активності у повсякденному житті та проведення занять з фізичної культури.
До фізкультурно-оздоровчої роботи можна віднести такі форми: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилинки, паузи, загартувальні процедури.
Рухову активність у повсякденному житті забезпечують рухливі ігри, фізичні вправи на прогулянках, походи за межі дошкільного закладу , фізкультурні свята і розваги, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров’я, індивідуальна робота з фізичного виховання.
Заняття з фізичної культури розглядаються як цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності, що має на меті оптимізацію рухового режиму, формування та закріплення рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, надання дітям спеціальних знань з фізичної культури.
Ранкова гімнастика – обов’язкова складова організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.
Головна вимога до гімнастики у літній період – проведення її на свіжому повітрі, а взимку – у добре провітреному приміщенні. Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має бути легким.
Гімнастика після денного сну проводиться після поступового підйому дітей у спальній, групових кімнатах або залі. Комплекс такої гімнастики включає загальнорозвивальні вправи на різні м’язові групи із зміною вихідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість від 6 до 9 хвилин залежно від віку дітей.
Фізкультурні хвилинки – проводяться під час організованих занять у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлюваність дітей і відновити їхню працездатність для подальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюється 4-6 разів. Їх тривалість 1-2 хвилин.
Загартувальні процедури – система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.
У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні.
До повсякденних належать: відповідний температурний режим, застосування широкої аерації, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла. Спеціальні загартувальні процедури – повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм.
Проводяться й інші загартувальні (ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо) та спеціальні лікувально-профілактичні процедури (фітотерапія, ароматерапія тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей.
Нормативно-правова база з фізкультурно-оздоровчої роботи
КОНСУЛЬТАЦІЯ
на тему: «Особливості організації та
проведення рухливих ігор в різних вікових групах»
З дітьми дошкільного віку проводять три види рухливих ігор: сюжетні ігри, ігрові вправи (несюжетні ігри) та ігри з елементами спорту (городки, настільний теніс, бадмінтон, баскетбол, футбол, хокей).
В основу сюжетних рухливих ігор покладено життєвий досвід дитини, її уявлення про навколишній світ (дії людей, тварин, птахів). Наприклад, з оповідей дорослих, телепередач, спостережень за навколишнім життям діти дізнаються про поведінку тварин і птахів (як стрибає зайчик, як він ховається від лисички, як дзьобає зернятко горобчик), а потім під час гри відтворюють рухи, характерні для того чи іншого образу.
Рухи, які виконують діти під час гри, тісно пов'язані з її сюжетом. Наприклад, зайці стрибають у лісі, а мисливці полюють на них; бджілки літають, сідають на квіточки, збирають мед. Більшість сюжетних ігор – колективні, і дитина привчається в них погоджувати свої дії з діями інших гравців, не вередувати, діяти організовано, як вимагають правила.
Для ігрових вправ (несюжетних ігор) характерна конкретність рухових завдань відповідно до вікових особливостей і фізичної підготовки дітей. Якщо в сюжетних іграх основну увагу гравців спрямовують на створення образів, досягнення певної мети і точне виконання правил, що часто призводить до ігнорування чіткості у виконанні рухів, то під час ігрових вправ дошкільнята повинні бездоганно виконувати основні рухи (влучити м'ячем у ціль, підлізти під мотузку, не доторкнувшись до неї, та ін.). Такі вправи застосовують здебільшого для вдосконалення в дітей певних рухів. Дозування вправ в цих іграх, на відміну від сюжетних ігор, визначають конкретніше, що також є однією з їхніх позитивних сторін.
З несюжетних ігор у старших дошкільників дуже популярні ігри з використанням різних предметів: кеглі, кільцекид, більбоке, школа м'яча та ін. Рухові завдання в цих іграх конкретні: влучити кулькою в кеглю, накинути кільце на палицю та ін. їх часто проводять у вигляді змагань між окремими дітьми або підгрупами (дві, три, чотири пари). Правила цих ігор вказують на порядок розташування предметів для гри, як їх використовувати, черговість дій гравців та ін. Ці ігри можуть проводитися як забави під час прогулянок, у дні здоров'я, на фізкультурному святі, коли діти виявляють свої вміння, спритність, швидкість у виконанні різноманітних рухових завдань.
Оскільки ігрові вправи та сюжетні ігри застосовують в усіх вікових групах, то організація і методика їх проведення мають багато спільного.
Досвід показує, що оптимальні умови для досягнення позитивних результатів у розвитку рухів дошкільнят створюються при поєднанні конкретних рухових завдань у формі ігрових вправ, які спрямовано здебільшого на чіткіше виконання певних рухових дій та сюжетних ігор, у процесі яких рухи, засвоєні дітьми раніше, вдосконалюються в різних умовах.
Проведення ігор з елементами спорту вимагає чіткого пояснення правил, які обумовлюють процес змагань між окремими дітьми або командами. Обов'язковим є оволодіння кожною дитиною руховими навичками (технікою рухів), які визначають результат змагань.
За ступенем фізичного навантаження ігри бувають великої, середньої і малої рухливості.
До ігор великої рухливості відносять ті, зміст яких становлять інтенсивні рухи: стрибки, біг у поєднанні з метанням, подоланням перешкод (пролізання в обруч, перестрибування через кубики та ін.).
Ігри середньої рухливості передбачають активну участь в них дітей. Характер рухової діяльності учасників гри відносно спокійний (метання предметів у ціль, ходьба в поєднанні з іншими рухами: підлізання під дугу, переступання через предмети тощо).
Під час ігор малої рухливості не всі діти виконують рухи одночасно. Іноді активно рухається лише частина з них, інші перебувають у статичному положенні і спостерігають за діями тих, хто грає, рухи, які становлять зміст гри, виконуються у повільному темпі.
Більшість рухливих ігор доступні й корисні дітям різних вікових груп. Перед тим як вибрати гру, треба визначити мету, врахувати вікові можливості дітей, їхні інтереси та фізичну підготовленість, місце і час проведення, а також погодні умови. Якщо вихователь, наприклад, ставить завдання вдосконалювати у дітей вміння метати м'яч у ціль, тоді він добирає ігри, де цей рух основний («Влучи в коло», «Цілься краще», «Влучи м'ячем» та ін.).
Залежно від підготовленості дітей правила можна спростити або ускладнити. Наприклад, у грі «Вовк у рові» відстань між лініями «рову» можна трохи збільшити або, навпаки, зменшити; у грі «У ведмедя у бору» в старшій та підготовчій до школи групах замість одного «ведмедя» призначити двох. Це ускладнить дії гравців, буде вимагати більшої уваги, швидкого бігу.
Повторення вивчених рухливих ігор проводиться з деякими ускладненнями правил. Наприклад, у грі «Квач» застосовують варіанти, що поступово ускладнюють основне ігрове завдання – не піддатися квачу: діти ховаються від квача в певному місці – «будиночку»; щоб квач не спіймав, потрібно стати за ким-небудь з гравців у пари; коли квач наближається, діти швидко присідають (того, хто присів, квачити не можна). Усі ці варіанти правил спрямовано на розвиток швидкої реакції, спритності, на вдосконалення навички бігу.
Визначаючи гру, слід врахувати її місце в режимі дня і дотримуватися певної послідовності в діяльності дітей. Навесні, влітку та восени до сніданку краще проводити нетривалі ігри середньої або малої рухливості. У цей час діти здебільшого граються невеликими групками, а вихователь здійснює тільки загальне керівництво.
На заняттях з фізичної культури плануються ігри великої рухливості. Вони входять в основну частину, проводяться з усією групою і мають навчальний характер, бо діти вдосконалюють, а іноді, особливо в молодших групах, розучують нові рухи. У заключній частині використовуються ігри малої рухливості, щоб зменшити фізичне навантаження і привести організм дітей у відносно спокійний стан.
На прогулянках, за годину до денного сну та після нього, проводяться ігри будь-якої рухливості. Враховуються пора року і температура повітря. Особливої уваги потребує добір ігор у холодну пору року і в несприятливу погоду. У цей час краще проводити ігри з нескладними рухами (ходьбою, бігом у повільному темпі). Влітку ігри зі швидким бігом і стрибками краще давати на початку денної прогулянки або після полудня, коли знизиться температура повітря. Перед денним і нічним сном (у цілодобових групах) проводити ігри великої рухливості не рекомендується, бо діти збуджуються і не зможуть швидко заснути.
З дітьми всіх вікових груп під час ранкової та післяобідньої прогулянок проводиться не менше п'яти-чотирьох рухливих ігор. Бажано, щоб у кожній грі брали участь всі вихованці.
Влітку кількість рухливих ігор збільшується до п'яти-шести. У теплу пору року більшу частину дня дошкільники перебувають на свіжому повітрі, і можливості для організованої та самостійної ігрової діяльності в цей період значно збільшуються.
Під час прогулянок доцільно проводити ігри з тими видами рухів, які розучувалися на заняттях з фізичної культури. Це дає дітям можливість удосконалювати їх в різноманітних ігрових ситуаціях.
Добір ігор залежить також від місця їх проведення. У невеликому вузькому залі або груповій кімнаті можна проводити ігри із шикуванням у колони й шеренги, а також ігри, у яких діти беруть участь по черзі («Передай-стань», «М'яч капітану», «Влучи в обруч»).
У великому залі та на майданчику можна проводити ігри будь-якої рухливості: з бігом врозтіч, метанням м'яча, естафети з елементами змагань. Під час прогулянок у теплу пору року для ігор широко використовують природні умови. Наприклад, у грі «Зайці та вовк» гравці ховаються за дерева, кущі, підлазять під низькі гілки. У грі «Переліт птахів» стають на колоду або пеньки і зістрибують з них.
Для проведення ігор на свіжому повітрі треба підготувати майданчик: утрамбувати землю, посипати її піском, розмітити постійні лінії. Велике значення мають зелені насадження, які захищають його від вітру й куряви, збагачують повітря киснем, дають тінь.
Взимку ділянку потрібно очистити від снігу, втоптати, огородити сніговим валом, за участю старших дітей зробити снігові фігури, гірки.
Майданчик для проведення рухливих ігор обмежують добре помітними лініями, оскільки дітям, які захоплені грою, важко стежити за умовними або нечіткими лініями. Тимчасову розмітку в середині майданчика роблять для кожної гри окремо. Використовують палички, прапорці, булави. Взимку лінії розмічають темним порошком (дрібним вугіллям, золою) або синькою. Щоб запобігти травмам, особливо в іграх з бігом і ловленням, лінії проводять на відстані 1,5-2 м від стін, парканів та інших предметів.
Для проведення багатьох ігор потрібний різноманітний інвентар: м'ячі, прапорці, обручі, скакалки, булави. Бажано, щоб він був яскравим (кольоровим), добре помітним у грі. Приладдя та інвентар готують заздалегідь, щоб на його розміщення й роздачу не затратити багато часу. Дрібний інвентар доцільно роздати після пояснення правил гри, інакше діти будуть неуважними. У старших групах для роздавання та розміщення інвентарю вихователь залучає дітей, спостерігаючи, щоб вони робили це організовано й швидко.
До проведення гри треба добре підготуватися: вивчити її зміст, правила, вірші та пісні, що її супроводжують, відпрацювати рухи, які він показуватиме дітям. Перед тим як розпочати гру, бажано зацікавити нею, щоб діти краще виконували рухи, які становлять її зміст. Наприклад, готуючись до проведення гри «Птахи у клітці», вихователь може під час прогулянки звернути увагу дітей на пташок, які стрибають по землі, дзьобають зернятка, шукають собі їжу, швидко літають.
Під час пояснення змісту гри дошкільнят розміщують так, щоб кожний добре бачив і чув вихователя. Найкраще розставити їх у те положення, з якого вони починатимуть гру. В іграх із шикуванням у коло («Спіймай комара», «Відгадай по голосу») вихователь стає разом з дітьми стає у коло. Якщо гра починається з руху врозтіч («Гуси-лебеді», «Рибалки і рибки»), дітей зручніше шикувати в шеренгу або зібрати їх біля себе в півколо, щоб усім було добре чути й видно, що їм показуватимуть та про що розповідатимуть.
Під час пояснення гри не рекомендується ставити дітей обличчям до сонця або іншого джерела світла, бо це негативно впливає на зір і розпорошує увагу.
Пояснювати зміст гри треба виразно, дохідливо, коротко, щоб не стомлювати дітей. Розповідь повинна викликати у дитини яскраве уявлення про дійових осіб, яких вони зображатимуть. Емоційно-образне повідомлення сюжету гри допомагає дошкільнятам краще уявити ігрову ситуацію й виразніше виконувати характерні для даного образу рухи. У ході гри правила роз'яснюються і уточнюються.
Для кращого засвоєння гри рекомендується, особливо у молодших групах, найскладніші моменти пояснювати жестом і показом деяких рухів. Перед цим бажано нагадати дітям, як треба бігати, стрибати, кидати м'яч тощо. Іноді основний рух можна виконати кілька разів до початку гри. Наприклад, у грі «Снайпери» з метанням м'ячів у ціль діти спочатку виконують кидок м'яча, а потім починають гру. Пояснюючи правила, виконання яких викликає труднощі у дітей, треба показати, як вони виконуються. Так, у грі «Зроби фігуру» можна для прикладу показати який-небудь рух – «маятник годинника», «зайчик з довгими вушками» та інше.
Правила гри пояснюють докладно лише в тому разі, коли вона проводиться вперше. Повторюючи гру, тільки нагадують основний її зміст. Коли вводяться ускладнення, тоді потрібно пояснити додаткові правила і способи виконання ігрових дій. Пояснивши гру в старших групах, вихователь перевіряє, чи всі діти зрозуміли її, ставить їм кілька запитань щодо змісту і правил. Гра проходить злагоджено й чітко, якщо діти зрозуміли правила та ігрові дії, які вони повинні виконувати.
Важливий момент у проведенні гри – вибір одного або кількох ведучих, їхні ролі можуть бути різні: відгадати за голосом, хто підходив; наздогнати того, хто тікає; влучити м'ячем та ін. Виконання обов'язків ведучого має виховне значення: сприяє активності, формує організаторські навички. Бажано, щоб у ролі ведучого протягом року були всі діти.
Є кілька способів визначення ведучого. Так, проводячи нову гру, вихователь може призначити ведучим ту дитину, яка краще за інших справиться з цією роллю, а потім призначати інших дітей. Ведучого можуть вибирати й самі діти, що має позитивне значення, оскільки дошкільнята колективно висловлюють бажання обрати на цю роль найбільш гідного товариша. Іноді ведучий може обрати собі заміну. Можна також визначити ведучого за допомогою короткої лічилки:
Всі ми, діти-дошкільнята,
Любим бігати та грати,
А ну, спробуй нас догнати,
Один, два, три - ловити будеш ти!
* * *
Ляльки дві і ведмежатко,
Круглий м'ячик і зайчатко -
Порахуй, будь-ласка, ти!
Один, два, три, чотири, п'ять -
Будеш ти нас всіх шукати!
На кого припаде останнє слово лічилки, той стає ведучим або, навпаки, виходить з кола. Всі згадані способи вибору ведучого застосовують залежно від характеру гри, місця її проведення та кількості дітей.
Обов'язковою умовою проведення командних ігор у старших групах є правильне комплектування команд (підгруп). Вони мають бути рівні за силами й складом. У практиці є кілька способів поділу гравців на команди: за допомогою рахунку або фігурного марширування, а також за призначенням капітанів команд.
При розподілі дітей за допомогою рахунку вони шикуються в шеренгу, а потім розраховуються на таку кількість номерів, скільки має бути у грі. Внаслідок цього способу команди не завжди формуються рівні за силами.
Розподіл гравців фігурним маршируванням здійснюється так: діти перешиковуються з колони по одному в колону по два, по три, де кожна з новоутворених колон - одна з команд. Такий розподіл гравців не потребує багато часу.
На початку гри діти можуть самі вибирати капітанів залежно від кількості команд. Призначені капітани по черзі вибирають гравців. Це дає змогу швидко укомплектувати команди, рівні за силами.
Усі способи розподілу дітей на команди слід запроваджувати відповідно до характеру та умов проведення рухливої гри.
Пояснивши правила гри, обравши ведучого, розподіливши гравців на команди та відповідно розставивши дітей (у залі або на майданчику), вихователь переходить до її проведення. Кожна рухлива гра починається за умовним сигналом (сплеск у долоні, свисток, змах прапорцем, рукою) або командою вихователя. Сигнал подається після того, як вихователь переконався, що всі діти добре засвоїли правила гри й зайняли відповідні місця.
В іграх з розподілом дітей та підгрупи, особливо в естафетах, бажано користуватися командами: «Увага!», «Руш!». Останню з них іноді замінюють свистком. Це сприяє виробленню в дітей швидкої реакції на відповідні сигнали.
Ігри сюжетного характеру («Квочка та курчата», «Птахи й зозуля» та ін.), де немає змагального моменту, не потребують чітких команд. Можна спокійно сказати, «Гру почали» або попередити дітей, що гра починається після слів: «Раз, два, три!». Після того як діти почали гру, вихователь уважно стежить за її ходом і поведінкою гравців.
Під час гри педагог дає рекомендації дітям, які допускають помилки або порушують правила. Зауваження слід робити, не заважаючи ходу гри, не зупиняючи дітей. Гру зупиняють лише тоді, коли більшість учасників допускають грубі помилки і необхідно додатково пояснити правило.
Особливої уваги потребують малоактивні й ослаблені діти, які недостатньо орієнтуються в завданні, бояться перестрибнути через «рів», підійти близько до «ведмедя» або «вовка»; їм треба своєчасно допомогти (підтримати за руку під час переходу через «місток» та ін.), підбадьорити, щоб вони були впевненішими.
При проведенні рухливих ігор набагато важче визначити фізичне навантаження, ніж під час виконання фізичних вправ, не пов'язаних з ігровими діями. Воно залежить від загального навантаження на занятті з фізичної культури, характеру діяльності дітей на прогулянці, від їхньої активності та інших факторів.
Ігрова діяльність своєю емоційністю захоплює дітей, і вони не відчувають втоми. А тому, щоб дошкільнята не перевтомилися, потрібно своєчасно припинити гру або знизити інтенсивність рухів. Зовнішні ознаки стомлення – часте дихання, почервоніння обличчя, пітливість та погіршення координації рухів. Дитина може відчувати навіть запаморочення. Все це може негативно позначитися на загальному стані дитини, призвести до порушення сну й зниження апетиту.
Для регулювання фізичного навантаження в грі застосовують різні методичні прийоми: зменшення або збільшення тривалості гри, а також кількості повторень усієї гри або окремих її етапів; зменшення або збільшення площі (залу, майданчика), на якій проводиться гра; скорочення або збільшення дистанції, яку пробігають гравці; ускладнення правил гри (введення двох або трьох ведучих) і кількості перешкод, які повинні подолати діти; введення короткочасних пауз для відпочинку або уточнення й аналізу помилок.
Тривалість гри залежить від мети, яку ставить вихователь; умов, в яких вона проводиться (заняття, прогулянка); віку дітей та їхньої кількості. Закінчити її треба своєчасно, коли дошкільнята одержать належне навантаження. Крім того, закінчення гри не повинно бути несподіваним для її учасників, бо це може спричинити негативну реакцію дітей. Коли гра не має певного закінчення, вихователь може припинити її після того, як змінити ведучого. Якщо гра командна (у старших групах), учасників повідомляють, скільки разів вона повторюватиметься.
Після закінчення гри (особливо великої рухливості) діти виконують ходьбу з поступовим уповільненням темпу, що сприяє зниженню фізичного навантаження і приводить пульс до норми. Потім підбивають підсумки. Повідомляючи результати гри, слід вказати окремим дітям (командам) на допущені помилки та негативний бік їхньої поведінки. Обов'язково відзначають дітей, які активно грали, дотримувалися правил, виявляли ініціативу. Слід пам'ятати, що вміле підбиття підсумків має велике виховне значення.
Анкета для вихователів
(контрольні питання)
- Дайте визначення поняття «рухлива гра».
- Охарактеризуйте рухливу гру як засіб всебічного розвитку дітей.
- Які види рухливих ігор проводять з дітьми дошкільного віку?
- Які особливості керування рухливими іграми у дітей молодших груп?
- У чому специфіка керування рухливими іграми у дітей старших груп?
ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧА РОБОТА
в Клеванському ДНЗ №2 (ясла-садок)
Фізичний розвиток дитини передбачає розвиток рухової активності, фізичних якостей дошкільників, знання свого тіла, його функцій, призначення його основних частин, можливостей організму, вміння бути домірним до нього, розвиватися в межах індивідуальних можливостей власного потенціалу.
Фізичний розвиток дитини – важлива функція ЗДО. Одне з головних завдань нашого дошкільного закладу – створити сприятливі умови для правильного фізичного розвитку дитячого організму для підвищення його опірності інфекціям, а також для поступового та систематичного загартування дітей з активним використанням здоров’язбережувальних технологій; зберігати і зміцнювати фізичне, психічне, соціальне і духовне здоров’я дітей, підвищувати їх фізичну і розумову працездатність, розвивати кожну дитину за її індивідуальною природною програмою.
Важливе питання – організація розвивального здоров’язбережувального середовища в ДНЗ.
В кожній віковій групі є фізкультурний куточок із змістовим наповненням традиційного та нетрадиційного фізкультурного обладнання.
Фізкультурно-оздоровча робота в ДНЗ включає великий перелік різноманітних заходів. Основою цієї роботи залишається руховий режим. Великого значення надаємо руховій активності дітей вже вранці, оскільки в цей період малята ще мляві, загальмовані: проводимо рухливі ігри, ранкову гімнастику, динамічні паузи, самостійно-ігрову та рухову діяльність, фізкультурні заняття, фізичні вправи на свіжому повітрі.
Ранкова гімнастика
Комплекси ранкової гімнастики добираємо так, щоб різні види гімнастичних вправ поступово охоплювали всі великі та дрібні м’язи, а напруга в них постійно збільшувалася, переходила від однієї групи м’язів до іншої, створюючи в організмі людини оптимальні навантаження.
Фізкультурні заняття – найефективніша форма оптимізації рухового режиму в ДНЗ. Найоптимальнішим є фізкультурне заняття побудоване за типовим планом: вступна, основна, заключна частина. Важливим показником ефективності фізкультурного заняття вважаємо його моторну щільність. Впроваджуємо методику фізичного розвитку дошкільників за Е. Вільчковським, яка передбачає проведення фізкультурних занять з активним використанням різних здоров’язбережувальних технологій Проводимо з дітьми інноваційні види фізкультурних занять (домінантне, сюжетне, заняття-гра, заняття-казка, заняття на розвиток гнучкості, пластики, на основі психо-гімнастики, тренувальне заняття, інтегроване заняття тощо).
Важливий оздоровлювальний ефект закладений у правильному доборі фізкультурних занять на свіжому повітрі. В дошкільному закладі використовуємо різні інноваційні підходи до організації таких занять (основні рухи, рухливі ігри, ходьба та біг, ігри спортивного характеру, ігри з сюжетом, хороводні ігри, піші переходи тощо).
Рухливі ігри
Руховий режим у ДНЗ насичуємо протягом дня різноманітними рухливими іграми. В усіх вікових групах вони добираються відповідно до теми навчально-виховного блоку тижня та підтеми дня, і посідають важливе місце як самостійна форма роботи з фізичного виховання.
Гімнастика після денного сну
Зняти залишки гальмування в корі півкуль головного мозку і налаштувати дитячий організм на активну і продуктивну діяльність, вплинути на стан постави і склепіння стоп ніг одразу після відпочинку допомагає гімнастика після денного сну. В нашому дошкільному закладі використовуємо такі її види: гігієнічна гімнастика після денного сну, повітряні ванни в русі, коригуючи гімнастика.
Різні види масажів
Важливо сформувати у дітей позитивне ставлення до оздоровчих процедур. Тому практикуємо у легкій ігровій формі самомасаж, як метод профілактики простудних захворювань та метод корекції мовленнєвих порушень.
Нескладні вправи, які супроводжуються традиційними для масажу діями: розтиранням, розминкою, пощипування, погладжуванням різних ділянок тіла, робляться дошкільниками самостійно. Вправи тонізують м’язи, розвивають дрібну моторику, активізують роботу головного мозку.
Дихальна гімнастика
Важливе місце у фізкультурно-оздоровчій роботі відводимо дихальним вправам. Ці вправи примушують працювати більшу частину легень, тим самим збільшуючи кількість кисню, що надходить у кров, а отже – запобігають розумові вій та фізичній втомі. Виконання дихальних вправ проводиться регулярно з раннього віку.
Фізкультурні розваги, свята
Під час проведення фізкультурних розваг – створити у дітей радісний настрій, удосконалити їхні рухові вміння та навички у невимушеній ігровій обстановці, залучити до систематичного виконання фізичних вправ. Під час розваги передбачаємо раціональне чергування ігор різного навантаження.
Загартувальні процедури – є невід’ємною складовою всієї фізкультурно-оздоровчої роботи у нашому закладі. Використовуємо традиційні і нетрадиційні загартувальні процедури в режимі дня різних вікових груп.
Дні здоров’я
Один раз на місяць проводимо День здоров’я, основна мета якого охопити всіх вихованців групи різними фізкультурними заходами (рухливі ігри, ранкова гімнастика, заняття з фізкультури, ігри спортивного характеру, ігри-естафети, розваги-атракціони, виконання фізичних вправ, піші переходи тощо)
Робота медсестри
Медична сестра здійснює спільно з вихователями, інструктором з фізкультури контроль навантаження на дітей під час занять з фізкультури, дотримання санітарно-гігієнічних норм та вимог техніки безпеки, проводить просвітницьку роботу серед педагогічного колективу, батьків щодо засад здорового способу життя виховання здорової дитини.
Робота з педагогами
Виконання вправ хатха-йоги сприяє правильному диханню, покращує роботу серця, допомагає при хронічних захворюваннях, знімає стрес, допомагає розслабитися, поліпшує загальний стан організму. А це так необхідно для педагогів!
Фізкультурно-оздоровча робота
„Якщо хочете виростити дитину щасливою,
виростіть її здоровою”
Ж.Ж.Руссо
Охорона та зміцнення здоров'я, вдосконалення функцій організму дитини та її повноцінний фізичний розвиток є невід'ємною складовою педагогічної роботи колективу Клеванського ДНЗ №2(ясла-садок).
Поряд з комплексом традиційних форм роботи з фізичної культури стоїть разгалужена система оздоровчо-профілактичних заходів, спрямованих на зміцнення дитячого організму.
В нашому закладі проводиться повноцінна фізкультурно-оздоровча робота, направлена на відновлення, корекцію, профілактику, укріплення здоров’я дітей та їх фізичного розвитку.
Для цього в дитячому садочку передбачено:
медичний кабінет;
спортивний майданчик;
ігрові майданчики;
фізкультурні куточки в кожній віковій групі.
Велика увага з раннього віку приділяється формуванню правильної постави, рухових навичок, координації рухів, просторового орієнтування, розвитку фізичних якостей: швидкості, спритності, витривалості, сили та інш.
У нашому садочку ми використовуємо такі форми роботи:
ранкова гімнастика;
фізкультурні заняття;
спортивні свята;
рухливі та спортивні ігри;
прогулянки;
фізкультурне дозвілля;
організація самостійної рухової діяльності дітей;
туризм;
розваги та багато іншого, що забезпечує повноцінний фізичний розвиток дітей дошкільного віку.
Оволодіння правильною координацією збагачує руховий досвід дітей, необхідний в подальшому житті, а також регулює діяльність фізичних процесів організму. Організація фізичного виховання в усіх вікових групах проводиться при постійному медико-педагогічному контролі.
Особлива увага приділяється оздоровленню дітей, попередженню гострих респіраторних захворювань через застосування профілактичних та корекційних методів.
