Аналіз моніторингових досліджень в Клеванському ДНЗ№2 (ясла-садок) за 2018 -2019 н.р.

Аналіз моніторингових досліджень показав: кількість дітей раннього віку, які мають високий рівень сенсорного розвитку, збільшилась порівняно з початком навчального року на 11%, дітей зі середнім рівнем – на 15%, дітей із початковим рівнем розвитку зменшилася на 20%. Підвищення рівня засвоєння програмового матеріалу з мовленнєвої діяльності, ознайомлення з довкіллям та природою складає 18%. Діти достатнього рівня орієнтуються в найближчому оточенні. Потребує дальшого вдосконалення робота з розвитку мовлення. Багато понять залишаються в пасивному словнику дітей, тому в порівнянні з попередньою діагностикою (2017-2018 н.р.) з різних розділів програми спостерігаються, в середньому, незначні зміни. На недостатньому рівні залишаються розвиток дрібної моторики, тому показники з образотворчої діяльності на середньому рівні.

У групі молодшого дошкільного віку (порівняно з вереснем 2018 р.) наприкінці навчального року рівень засвоєння знань програми з розвитку мовлення має такі показники:

• достатнього рівня збільшилось у середньому на 21 %,
• середній рівень – збільшилось у середньому на 11 %
• початковий рівень –   15%.

Показники з освітньої лінії «Дитина в соціумі» також набули змін – рівень засвоєння програмового матеріалу підвищився в середньому на 27%. Більшість дітей з початковим рівнем логіко-математичної компетентності виявили середній рівень, на 23% збільшилась кількість дітей достатнього рівня, залишилась незначна кількість з початковим рівнем дітей – 4%. Заслуговують на увагу якісні показники оволодіння дітьми основними рухами з фізичної культури – порівняно з показниками попереднього року в молодших групах підвищився загальний рівень оволодіння основними рухами в середньому на 23%.

У групах середнього дошкільного віку кількість дітей початкового рівня розвитку зменшилася за всіма розділами програми на 16%. Показники засвоєння освітньої лінії «Мовлення дитини», «Дитина в соціумі» та «Дитина у природньому довкіллі» в середньому на 23%. Спостерігається позитивна динаміка у засвоєнні програмового матеріалу з освітньої лінії «Дитина в світі культури» – в середньому – 40%. Вивчення показників оволодіння дітьми  основними рухами з фізичної культури показало, що всі діти опанували м’язово-руховою вправністю.

Узагальнюючи результати обстеження різних компонентів готовності дітей до навчання в школі, можна зробити висновок, що із 27 обстежених дітей – усі (100%) готові до школи, діти зрілі у фізіологічному й соціальному відношенні, засвоїли програму, мають певні емоційно – вольові навички, володіють розумовими операціями, вміють узагальнювати, диференціювати предмети і явища довкілля, планувати свою діяльність і здійснювати самоконтроль, позитивно ставляться до навчання. Обстеження стану готовності дітей до шкільного навчання показало, що діти-випускники мають: на достатньому рівні (70%) розвинуті психічні процеси, добрі потенційні можливості щодо розвитку пізнавальних процесів; достатній (80%) і середній (20%) рівні працездатності; достатній (42%) і середній (58%) рівні розумової активності; сформовані навички навчальної діяльності (93%); діти мають достатній і середній рівні саморегуляції і самостійності, вміють слухати і виконувати вказівки дорослого, контролювати себе, оцінювати свої відповіді та відповіді однолітків; на достатньому рівні розвинуті дії мислення: серіація, класифікація, абстрагування. Але слід зазначити – 23% дітей-випускників мають порушення у звуковимові, що знизило результати засвоєння розділів програми з навчання мови, які становлять середній рівень – 44% ; у дітей-випускників сформована мотивація на шкільні види діяльності – 87%, внутрішня позиція учня –– 87%.

За результатами комплексної діагностики рівня психологічної готовності до шкільного навчання (проведеної бесіди А.Керна – І.Йєрасика) та графічного субтесту отримані наступні результати:

• високий рівень – 16 дітей (62%),
• середній рівень – 8 дітей (30%),
• низький рівень – 1 дитина (4%).

Цьому сприяла систематична робота з дітьми з формування у них шкільної мотивації, підвищення самооцінки та працездатності, рівня самостійності та самоконтролю; робота з педагогами (консультації, практичні семінари та тренінги), спрямовані на надання педагогам конкретних знань та навичок у роботі з дошкільниками по підвищенню мотивації, а також робота з батьками, спрямована на ознайомлення батьків з методами визначення дошкільної зрілості дітей та засобами її формування; обговорення можливих труднощів шкільного навчання та спільний пошук методів їх попередження.

Результати обстеження рівня розвитку вихованців закладу у порівнянні з минулим навчальним роком, свідчать, що рівень підготовки дітей до школи покращився в середньому на 15%. Цьому сприяла якісна та систематична освітньо-виховна робота з дітьми старшого дошкільного віку вихователів Захарчишиної Н.М., Пончук О.А.., контроль та своєчасна методична допомога з боку адміністрації.

 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі

Якість дошкільної освіти визначається за численними параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти — початкової школи — і життя в сучасному соціумі. Отримати цілісне уявлення про рівень розвиненості та вихованості дитини і співвіднести фактично досягнуті результати з очікуваними, що необхідно для забезпечення ефективної коригу- вально-розвивальної роботи з дітьми, дає змогу кваліметричний підхід до організації освітнього моніторингу оцінювання якісних показників за допомогою кількісних (балів) (за методикою доктора педагогічних наук Єльникової Г. В.). Крім того, такий підхід сприяє створенню оптимальних умов для якнайповнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини.
Факторами оцінювання є зміст освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти, що містять сумарний кінцевий результат набутих випускником дошкільного навчального закладу перед вступом його до школи компетенцій: